Курсовая: Организационно-экономическое проектирование процессов создания нового товара

Міністерство освіти України Черкаський інженерно-технологічний інститут Кафедра економіки і управління Курсова робота з менеджменту на тему: “Організаційно-економічне проектування процесів створення нового товару” Виконав: студент IV курсу групи П-56 Шведенко В.Г. Керівник: асистент Тележинський Д.В. Черкаси 1998 ЗМІСТ 1. Вихідні дані 3 2. Розрахункова частина 7 2.1. Аналіз продуктивності варіантів приладів 7 2.2. Прогноз ринкової потреби і обсягів виробництва приладів 7 2.3. Розрахунки витрат на підготовку виробництва приладу 8 2.4. Нормативи витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання 10 2.5. Нормативи загальноцехових витрат 10 2.6. Розрахунки прямих матеріальних витрат 11 2.7. Розрахунки прямих витрат на оплату праці 12 2.8. Розрахунки інших прямих витрат 13 2.9. Розрахунки непрямих витрат 13 2.10. Розробка планової калькуляції собівартості приладу 14 2.11. Обгрунтування проектної ціни приладу 14 2.12. Аналіз ефективності нового приладу 16 2.13. Порівняльна таблиця техніко-економічних показників 17 3. Висновки 17 1. Вихідні дані Таблиця 1 – Дані про сферу застосування та умови виробництва приладу Таблиця 2 – Експлуатаційні характеристики приладів Таблиця 3 – Економічні нормативи діяльності підприємств на рік початку виробництва нового приладу Таблиця 4 – Нормативи витрат матеріалів Таблиця 5 – Застосування покупних виробів Таблиця 6 – Дані про трудомісткість робіт (Норми трудомісткості) Таблиця 7 – Дані про спеціальне оснащення Таблиця 8 – Нормативи трудових і матеріальних витрат на одиницю оснащення 2. Розрахункова частина 2.1. Аналіз продуктивності варіантів приладів Розрахункова кількість днів експлуатації приладів за рік, робочих днів для базового приладу ЧБД.Е = ЧР.Д ´ КБД = 250 ´0,94 = 235 днів, для нового приладу ЧНД.Е = ЧР.Д ´ КНД = 250 ´0,95 = 238 днів, де ЧР.Д. - число робочих днів у році (визначається за календарем); КД - коефіцієнт цілодобових втрат робочого часу (табл.2), КБ Д =0,94 та КНД = 0,95. Розрахунковий (ефективний) змінний фонд часу експлуатації приладів, годин ТБЗ.Е = ТЗ ´ КБВ.З = 8 ´[RS1] 0,92 = 7,36 годин, ТНЗ.Е = ТЗ ´ КНВ.З = 8 ´[RS2] 0,95 = 7,6 годин, де ТЗ - тривалість робочої зміни (8 годин); КВ.З - коефіцієнт внутрізмінних втрат робочого часу (табл.2), КБ В.З = 0,92, КНВ.З = 0,95. Ефективний річний фонд часу роботи приладів, годин ФБР = ЧБД.Е ´ ТБЗ.Е ´ЧЗ = 235 ´ 7,36 ´ 2 = 3.459,2 години, ФНР = ЧНД.Е ´ ТНЗ.Е ´ ЧЗ = 238 ´ 7,6 ´ 2 = 3.617,6 годин, де ЧЗ - змінність роботи підприємств-споживачів приладу (табл.2), ЧЗ = 2 зміни. Річна експлуатаційна продуктивність варіантів приладу, виміри у рік ПБР.Е = ПБГ.Т ´ ФБР = 8 ´ 3.459,2 = 27.674 вимірів у рік, ПНР.Е = ПНГ.Т ´ ФНР = 12 ´ 3.617,6 = 43.412 виміри у рік, де ПГ.Т - годинна технічна продуктивність приладу (табл.2), ПБ Г.Т = 8, ПНГ.Т = 12. Коефіцієнт підвищення технічної продуктивності приладу після модернізації КТ.П = ПНГ.Т / ПБГ.Т = 12 / 8 = 1,5. Коефіцієнт підвищення використання фонду часу нового приладу КФ.Ч = ФНР / ФБР = 3.617,6 / 3.459,2 = 1,046 Інтегральний коефіцієнт підвищення продуктивності приладу після модернізації КІН = КТ.П ´ КФ.Ч = 1,5 ´ 1,046 = 1,569. 2.2. Прогноз ринкової потреби і обсягів виробництва приладів Потреба в базовому та модернізованому варіантах приладу в обраному сегменті ринку його застосування, одиниць РБП = ОВ / ПБР.Е = 50.000.000 / 27.674 = 1.807 приладів, РНП = ОВ / ПНР.Е = 50.000.000 / 43.412 = 1.152 прилади, де ОВ - оцінка річної потреби виробництва у вимірах (табл.1), ОВ = 50 млн.вимірів на рік. Виходячи із запланованого часу насичення ринку приладами, середньорічний випуск приладів для модернізованого варіанта ВНР = РНП / ТH = 1.152 / 4 = 288 приладів, для базового варіанта ВБР = ВН Р ´ КІН = 288 ´ 1,569 = 452 прилади, де ТП - прогнозний період насичення ринкової потреби у приладах (табл.1), ТП = 4 роки. 2.3. Розрахунки витрат на підготовку виробництва приладу Таблиця 9 – Кошторис витрат на проектування і виготовлення спеціального оснащення Витрати на комплект певного виду оснащення складає, грн Впр = Тп.о ´ Чод ´ Пг ´ (1+Ндп/100) ´ (1+Нд.з/100) ´ (1+Нс.з/100) ´ (1+Ннк/100), де Тп.о - трудомісткість проектування одиниці оснащення, нормогодин (табл.8); Чод - число одиниць оснащення, одиниць (табл.7); Пг - середньогодинна оплата праці конструктора (0,7-0,8 г.од.), Пг = 0,8г.од.; Ннк - норматив накладних витрат проектних підрозділів (30-60%), Ннк = 60%; Ндп - норматив доплат при оплаті праці конструкторів (5-15%), Ндп = 15%; Нд.з - норматив додаткової оплати праці конструкторів (10-15%), Нд.з = 15%; Нс.з - норматив відрахувань на соціальні заходи 42,5%. Для литтєвих форм Впр = 16 ´ 5 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) ´ (1+60/100) = 192,98 грн. Для штампів Впр = 20 ´ 8 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) ´ (1+60/100) = 385,95 грн. Для пристосувань для механічної обробки Впр = 12 ´ 5 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) ´ (1+60/100) = 144,74 грн. Для монтажного оснащення Впр = 4 ´ 6 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) ´ (1+60/100) = 57,89 грн. Витрати на матеріали на комплект певного виду оснащення, грн Вм = Чод ´ Вм.о, Вм.о - витрати на матеріали на одиницю оснащення (табл.8). Для литтєвих форм Вм = 5 ´ 30 = 150 грн. Для штампів Вм = 8 ´ 40 = 320 грн. Для пристосувань для механічної обробки Вм = 5 ´ 20 = 100 грн. Для монтажного оснащення Вм = 6 ´ 10 = 60 грн. Витрати на оплату праці робітникам за виготовлення комплекту певного виду оснащення, грн Воп = Тв.о ´ Чод ´ Пр ´ (1+Ндп/100) ´ (1+Нд.з/100) ´ (1+Нс.з/100), де Тв.о - трудомісткість виготовлення одиниці оснащення, нормогодин (табл.8); Пр - середньогодинна оплата праці робітника інструментального виробництва (0,7-0,8 грн), Пр = 0.8 грн Для литтєвих форм Воп = 12 ´ 5 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 90,46 грн. Для штампів Воп = 10 ´ 8 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 120,61 грн. Для пристосувань для механічної обробки Воп = 8 ´ 5 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 60,31 грн. Для монтажного оснащення Воп = 2 ´ 6 ´ 0,8 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 18,09 грн. Накладні витрати на комплект певного виду оснащення, грн Вн = Воп ´ Нн.в/100, де Нн.в - накладні витрати для інструментального цеху (150-200%), Нн.в = 200%. Для литтєвих форм Вн = 90,46 ´ 200/100 = 180,92 грн. Для штампів Вн = 120,61 ´ 200/100 = 241,22 грн. Для пристосувань для механічної обробки Вн = 60,31 ´ 200/100 = 120,62 грн. Для монтажного оснащення Вн = 18,09 ´ 200/100 = 36,18 грн. Загальні витрати підприємства передвиробничого характеру, що пов’язані з модернізацією, підготовкою та освоєнням виробництва нового приладу, визначаються на основі складання загального кошторису цих витрат. Кошторис розробляється за формою таблиці 10. Таблиця 10 – Кошторис витрат на підготовку виробництва нового приладу 2.4. Нормативи витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання Таблиця 11 – Кошторис річних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання Норматив переносу витрат на УЕМО виходячи з річної суми цих витрат (табл.11) складає Ноб = Воб.р / Тр.п = 583,66 / 480 = 1,22 грн на 1 нормогодину, де Тр.п - трудомісткість річної програми цеху, т.нормогодин. 2.5. Нормативи загальноцехових непрямих витрат Таблиця 12 – Кошторис річних загальноцехових непрямих витрат Норматив переносу витрат встановлюється у відсотках до основної оплати праці виробничого персоналу Нц = Вц.р / (Фт.р+Фдп) ´ 100 = 226,48 / (320+26) ´ 100 = 65,5 %, де Фт.р - річний фонд тарифної оплати праці (табл.3), Фт.р = 320 т.грн; Фдп - річний фонд доплат за відпрацьований час виробничого персоналу цеху (табл.3), Фдп = 26 т.грн. 2.6. Розрахунки прямих матеріальних витрат Таблиця 13 – Розрахунок прямих матеріальних витрат Витрат на енергію технологічну Ет = Пс ´ (Трег + Твип) ´ Цел / 1.000 = 2.400 ´ (8 + 55) ´ 0,2 / 1.000 = 30,24 грн, де Пс - потужність споживання приладу, Вт (табл.2), Пс = 2.400Вт; Трег і Твип - норми часу відповідно на регулювання та випробування приладу, нормогодин (табл.6), Трег = 8, Твип = 55 нормогодин; Цел - ціна 1 кВт. год електроенергії, умовно прймаємо 0,2 грн/кВт. год. У собівартості продукції прямі матеріальні витрати включаються з урахуванням відходів. Вартість відходів береться в розмірі 2-5% від суми витрат на матеріали Вп = 0.05 ´ (Мо + Мд.т) = 0.05 ´ (622,8 + 5,3) = 31,41 грн. 2.7 Розрахунки прямих витрат на оплату праці Таблиця 14 – Розрахунок трудомісткості й тарифної оплати робіт по виготовленню приладу Витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу складають Зо = Отар ´ (1+Ндп/100) = 87,9 ´ (1+ 8,13/100) = 95,04 грн/виріб, де Ндп - норматив доплат за відпрацьований час, %. Для цеху-виробника приладу цей норматив на плановий рік складає Ндп = (Фдп/Фт.р) ´ 100 = 26/320 ´ 100 = 8,13%, де Фт.р і Фдп - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху, відповідно тарифний і доплат за відпрацьований час, т.грн (табл.3). Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу складає Зд = Зо ´ Нд.з/100 = 95,04 ´ 10,4/100 = 9,89 грн/виріб, де Нд.з - норматив додаткової заробітної плати, %. Його величина на плановий рік складає Нд.з = Фд.з/(Фт.р + Фдп) ´100 = 36/(320 + 26) ´ 100 = 10,4%, де Фд.з - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху, т.грн (табл.3), Фд.з = 36 т.грн. Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть Вс.з = (Зо + Зд) ´ Нс.з/100 = (95,04 + 9,89) ´ 42,5/100 = 44,59 грн/виріб, де Нс.з - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, що діє на момент виконання розрахунків. 2.8. Розрахунки інших прямих витрат Витрати на підготовку виробництва приладу ВП.В = КП.В / (ВР ´ ТАМ) = 34.279,97 / (288 ´ 4) = 29,76 грн/виріб, де ВР - річний випуск продукції, приладів; ТАМ - термін погашення витрат, ТП = ТАМ = 4 років. 2.9. Розрахунки непрямих витрат Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання ВОБ = ТВИР ´ НОБ = 121 ´ 1,22 = 147,62 грн/виріб, де ТВИР - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу, нормогодин (табл. 14). Загальноцехові непрямі витрати у собівартості приладу складає Вц = Зо ´ Нц/100 = 95,04 ´ 65,5/100 = 62,25 грн/виріб, де Нц - норматив переносу загальноцехових непрямих витрат (визначений у п.2.5). Загальновиробничі витрати Вз.в = Сц ´ Нз.в/100 = 1.101,65 ´ 43/100 = 473,71 грн/виріб, де Нз.в - норматив загальновиробничих витрат (табл.3), Нз.в = 43%. Цехова собівартість Сц = Мо+Мд.т.+Пв+Ет-Вп+Зо+Зд+Вс.з+Вп.в+Воб+Вц = 622,8+5,3+85,57+30,24-31,41+95,04+9,89+44,59+29,76+147,62+62,25 = 1.101,65 грн. Виробнича собівартість Св = Сц + Вз.в = 1.101,65 + 473,71 = 1.575,36 грн/виріб. Позавиробничі витрати в собівартості приладу Вп.в = Св ´ Нп.в/100 = 1.575,36 ´ 8/100 = 126,03 грн/виріб, де Нп.в - норматив позавиробничих витрат (табл.3), Нп.в = 8%. З урахуванням цих витрат визначається повна собівартість приладу Сп = Св + Вп.в = 1.575,36 + 126,03 = 1.701,39 грн/виріб. 2.10. Розробка планової калькуляції собівартості приладу Таблиця 15 – Калькуляція собівартості виготовлення виробу «Прилад вимірювальний» (планова) 2.11. Обгрунтування проектної ціни приладу Рівень прибутку Пн = Сп ´ Рс/100 = 1.701,39´ 20/100 = 340,28 грн/од. продукції, де Рс - рівень рентабельності, Рс = 20%. Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає ЦНИЖ = СП + ПН = 1.701,39 + 340,28 = 2.041,67 грн/од. продукції. Верхня межа проектної ціни модернізованого приладу ЦВР = ЦКОН + ДЕФ = 1.900 + 1.240,25 = 3.140,25 грн. де ЦКОН - ціна конкуруючого зразка товару, ЦКОН = 1.900 грн; ДЕФ - додатковий ефект. Додатковий ефект у сфері використання приладу Деф = Цкон ´ (Кін ´ Кд - 1) +Век = 1.900 ´ (1,569 ´ 1,27 - 1) - 660,74 = 1.240,25 грн/од. продукції, де Кін - інтегральний коефіцієнт зростання продуктивності модернізованого приладу (визначений у п.2.1), Кін = 1,569; Кд - коефіцієнт зростання його строку служби; Век - зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при використанні модернізованого варіанта приладу замість його базового зразка за строк його служби, грн. Коефіцієнт КД визначається за формулою КД = (1/ТБС + ЕН)/(1/ТНС + ЕН) = (1/5 + 0,15)/(1/8 + 0,15) = 1,27 де ТБС і ТНС - строки служби базового та нового зразків приладу (табл.2); ЕН - нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень (0,15). Величина ВЕК визначається за формулою ВЕК = (ВБЕК - ВНЕК)/(1/Т НС + ЕН) = (7.860,22 - 8.041,92)/(1/8 + 0,15) = -660,74 грн, де ВБЕК і ВНЕК - річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і модернізованого варіантів приладу. Для визначення цих величин розробляється відповідний кошторис витрат Таблиця 16 – Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу Витрати на річну оплату праці оператора складають для базового приладу ВБОП = ГБТ.С ´ ФБР ´ (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) = 0,95 ´ 3.459,2 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 6193,12 грн, для модернізованого приладу ВНОП = ГНТ.С ´ ФНР ´ (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) = 0,75 ´ 3.617,6 ´ (1+15/100) ´ (1+15/100) ´ (1+42,5/100) = 5113,19 грн, де ГТ.С - годинна тарифна ставка оператора (для базового приладу Г БТ.С = 0,95 грн для 5-го розряду; ГНТ.С = 0,75 грн для 4-го розряду). Річні витрати на амортизацію приладу ВБАМ = 4 ´ КББАЛ ´ НАМ/100 = 4 ´ 2.185 ´ 5/100 = 437 грн, ВНАМ = 4 ´ КНБАЛ ´ НАМ/100 = 4 ´ 2.347,92 ´ 5/100 = 469,58 грн, де КБАЛ - балансова вартість приладу у споживача, грн; НАМ - квартальна норма амортизації приладів, %. НАМ = 5%. Балансова вартість КББАЛ = ЦКОН ´ КТ = 1.900 ´ 1,15 = 2.185 грн, КНБАЛ = ЦНИЖ ´ КТ = 2.041,67 ´ 1,15 = 2.347,92 грн, де КТ - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1,05-1,15). Річні витрати на електроенергію для живлення приладу складають ВБЕЛ = ПБС/1000 ´ ФБР ´ ЦЕЛ = 800/1000 ´ 3.459,2 ´ 0,2 = 553,47 грн, ВНЕЛ = ПНС/1000 ´ ФНР ´ ЦЕЛ = 2400/1000 ´ 3.617,6 ´ 0,2 = 1736,45 грн, де ПС - потужність споживання варіанта приладу, Вт (табл.2). Річні витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування та експлуатаційні матеріали ВБТ.О = КББАЛ ´ НБ Т.О/(100 ´ 1000) ´ ФБР = 2.185 ´ 4/(100 ´ 1000) ´ 3.459,2 = 302,33 грн, ВНТ.О = КНБАЛ ´ НН Т.О/(100 ´ 1000) ´ ФНР = 2.347,92 ´ 4/(100 ´ 1000) ´ 3.617,6 = 339,75 грн, Інші витрати можуть бути прийняті у розмірі 2-5% від суми попередніх елементів витрат Проектна ціна ЦПР = ЦНИЖ + (ЦВР - ЦНИЖ)/2 = 2.041,67 + (3.140,25 - 2.041,67)/2 = 2.590,96 грн. 2.12. Аналіз ефективності нового приладу Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника ЕФ.В = (ПН - ПБ) ´ ВНР - ЕН ´ КП.В = (889,57 - 316,67) ´ 288 - 0,15 ´ 34.279,97 = 159.853,20 грн, де ПН і ПБ - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків приладів, грн; ВНР - річний випуск модернізованого приладу, одиниць (п.2.2); КП.В - капіталовкладення виробника, пов’язані з модернізацією та підготовкою виробництва приладу (п.2.3). Прибуток від реалізації базового варіанта приладу ПБ = ЦКОН ´ РБ/100 / (1 + РБ/100) = 1.900 ´ 20/100 / (1 + 20/100) = 316,67 грн, а від реалізації модернізованого варіанта ПН = ЦПР - СП = 2.590,96 - 1.701,39 = 889,57 грн. Витрати споживача приладу на один вимір складають для базового ВБОД = (КББАЛ ´ ЕН + ВБЕК)/ПБРЕ = (2.185 ´ 0,15 + 7.860,22)/ 27.674 = 0,296 грн, для модернізованого ВНОД = (КНБАЛ ´ ЕН + ВНЕК)/ПНРЕ = (2.347,92 ´ 0,15 + 8.041,92)/ 43.412 = 0,193 грн. Річний економічний ефект споживача від використання одного модернізованого приладу замість базового складає ЕФ.С.Р = (ВБОД - ВНОД) ´ ПНР.Е = (0,296 - 0,193) ´ 43.412 = 4.471,44 грн. Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових приладів у сфері споживача складає ЕФ.С = ЕФ.С.Р ´ ВНР = 4.471,44 ´ 288 = 1.287.773,57 грн. 2.13. Порівняльна таблиця техніко-економічних показників Таблиця 17 – Техніко-економічні показники 3. Висновки Виконавши розрахунки по введенню у виробництво нового товару (модернізованого приладу), можна стверджувати, що новий прилад є більш ефективним як для виробника, так і для споживача. Про це зокрема свідчить порівняльна таблиця 17. За рахунок використання більш сучасних технологій, матеріальної бази приладу і, як наслідок, поліпшення техніко-експлуатаційних характеристик, модернізований прилад приносить більш ніж у двічі більший прибуток при тому, що його собівартість майже не змінилася. По співвідношенню (Річна експлуатаційна продуктивність/Річні експлуатаційні витрати) для споживача модернізований прилад є досить вигідним (знижуються вимоги до рівня кваліфікації оператора, знижується витрата на один вимір, але експлуатаційні витрати незначно збільшуються). Отже, можна стверджувати, що впровадження у виробництво нового модернізованого приладу є економічно доцільно та ефективно. [RS1] [RS2]