Проектування стріли крана

Проектування стріли крана

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра «Будівельні машини» ім.. Ю.О. Вєтрова

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи з дисципліни:

«Проектування металевих конструкцій»

Тема роботи: Проектування стріли крана

Варіант №2

Виконав: студент ІV курсу

групи ПНМ-41

Бабіч С.В.

Перевірив: доц.Горбатюк Є.В.

Київ - 2010

Зміст

Вихідні дані

1 Обчислення навантажень

2 Поздовжні навантаження

3 Вертикальні навантаження

4 Бокові навантаження

5 Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли

6 Побудова ліній впливу у стержнях

7 Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень

Список використаної літеретури

Вихідні дані:

Баштовий кран типу КБ - 674

Q=90 кН - вага вантажу;

Lc=29,1 м - довжиа стріли;

Gвіз.=9 кН - вага пересувного візка;

Gг.о.=4,2 кН - вага гакової обойми;

Gc=65,2 кН - вага стріли;

nп=0,85 об/хв - частота обертання поворотної частини крана;

і=2 - кратність поліспаста;

t=5 c - час розгону або гальмування.

Рис. 1 - Розрахункова схема стріли крана КБ-674.

1 Обчислення навантажень

Знайдемо розрахункові навантаження, для чого номінальну власну вагу стріли Gc, пересувного візка Gвіз. і гакової обойми Gг.о., помножимо на коефіцієнт перевантаження nG=1,1, а вагу вантажу Q на коефіцієнт перевантаження nQ=1,15:

2. Поздовжні навантаження.

Зусилля N1 у нижній (веденій) гільці вантажного канату визначаємо за формулою (168) посібника [1]:

де і=2 - кратність поліспаста;

зп - коефіцієнт корисної дії вантажного поліспаста.

Коефіцієнт корисної дії поліспаста визначається за формулою:

де з=0,98 - ККД одного блока.

Тоді

Зусилля N2 у верхній (ведучій) гілці вантажного канату визначаємо за формулою:

де n0=1 - кількість обвідних блоків.

3. Вертикальні навантаження.

На стрілу баштового крана діють такі вертикальні навантаження.

Власна сила ваги стріли, яка умовно розглядається як рівномірно розподілене навантаження з інтенсивністю:

де Gc - повна сила ваги стріли.

Вертикальні зосереджені навантаження, що передаються на стрілу через вантажний візок:

- сила ваги вантажу Q=103,5 кН;

- сила ваги візка Gвіз=9,9 кН;

- сила ваги гакової обойми Gг.о.=4,62 кН.

Схема розташування прикладених до стріли вертикальних навантажень зображено на рис. 2.

Рис. 2 - Розрахункова схема стріли при дії вертикальних навантажень.

4. Бокові навантаження.

Бокові навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли, виникають внаслідок вітрового тиску і інерції стріли з вантажем під час розгону або гальмування при повороті крана.

Повні вітрові навантаження на стрілу Wc визначаємо за формулою:

де рв=0,25 кН/м2 - нормальний тиск вітру;

Ан - розрахункова повітряна площа, Ан=Ак•кс;

Ак - площа контуру бокової проекції стріли, м2:

кс=0,5…0,7 - коефіцієнт заповнення, приймаємо кс=0,6

Ан=69•0,6=41,4 м2.

Тоді

Вітрове навантаження на стрілу крана вважається рівномірно розподіленим з інтенсивністю:

Повне вітрове навантаження на вантаж вважається зосередженими і прикладеними в центрі ваги вантажу:

де Ан - розрахункова повітряна площа вантажу вагою Q=90 кН.

Знайдемо по табл.3.1 [2]

Тоді

Інерційні навантаження, що діють на вантаж Тван, гакову обойму Тг.о. і візок Твіз розглядаються як зосереджені і обчислюються за формулою:

де G - вага розглядуваного елемента;

g=9,8 м2/с - прискорення вільного падіння;

t=5 с - час розгону або гальмування.

Найбільша лінійна швидкість визначається за формулою:

де R - відстань від осі обертання крана до центра ваги елемента, яка дорівнює R=30500-500=30000=30м;

n=0,85 об/хв. - частота обертання крана.

Тоді:

- сили інерції, що діють на візок

- сили інерції, що діють на вантаж

- сили інерції, що діють на гакову обойму

- інерційне навантаження на стрілу вважають зосередженою силою Тс, прикладеною до оголовка стріли

Розрахункова схема стріли при дії бокових (горизонтальних) навантажень зображено на рис.3.

Рис. 3 - Розрахункова схема стріли при дії горизонтальних навантажень.

5. Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли.

Рис. 4 - Схема розкладання вертикальних навантажень.

Розкладання навантажень на складові. Кожна з вертикальних навантажень, що діють на стрілу, розкладається на дві складові, які лежать в площинах бокових граней (рис.4).

Визначаємо кут :

Визначаємо складові навантаження:

Горизонтальні навантаження в тригранних стрілах умовно прикладаються до єдиної горизонтальної ферми. Виникаючий при цьому крутний момент з метою спрощення розрахунків не враховується.

6. Побудова ліній впливу зусиль у стержнях.

У складі як вертикальних, так і горизонтальних навантажень є рухомі навантаження, що переміщуються вздовж стріли разом з вантажним візком. Максимальні зусилля в стержнях виникають при деяких найбільш не вигідних положеннях візка. Для визначення цих зусиль по-перше побудуємо їх лінії впливу від дії одиничної сили, що рухається вздовж стріли.

У зв'язку з тим, що найбільш навантажені стержні знаходяться на консольній частині, то будувати лінії впливу опорних реакцій не потрібно.

Найбільш навантажені стержні, які приникають до заданого вузла В позначені рисками. Проводимо переріз І-І крізь стержні В-1, В-3, 2-3 та розглянемо рівновагу правої відсіченої частини ферми.

Лінія впливу SВ1 (моментна точка 3).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

при х=0; SB1=0;

при х=9,3; SB1=3,72.

Лінія впливу S23 (моментна точка В)

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

при х=0; S23=0;

при х=11,8; S23=-4,72.

Лінія впливу SВ3 (моментна точка відсутня).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

Лінія впливу S13 (моментна точка відсутня).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

Будуємо лінії впливу зусиль в горизонтальній площині ферми.

Побудуємо лінію впливу зусилля S23, яке одночасно належить до горизонтальної ферми.

Лінія впливу S23 (моментна точка С).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

при х=0; S23=0;

при х=11,8; S23=-6,55.

Лінія впливу SА1 (моментна точка відсутня).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

Визначимо по лініях впливу максимальні зусилля в розглянутих стержнях.

Зусилля у стержнях стріли від вертикальних або від горизонтальних навантажень можуть бути знайдені за формулою:

де Рі - зосереджені сили, що лежать у площині розглядуваної грані стріли;

уі - ординати лінії впливу, відповідні точкам прикладення зазначених сил;

q - інтенсивність розподіленого навантаження;

- площа між лінією впливу й базовою нульовою лінією.

Зусилля в одиничному поясі SВ1 стріли дорівнює:

де зусилля спричинені вертикальними навантаженнями;

зусилля спричинені поздовжніми навантаженнями.

Зусилля визначимо з допомогою лінії впливу від складових . Інтенсивність розподіленого навантаження q, що лежать у площинах бокових граней.

(розтягнення).

Зусилля визначаємо за формулою:

де - кут утворений горизонтальною площиною з боковою проекцією поясів, що сприймають це зусилля.

(стискання).

(розтягнення).

Зусилля у стержні пояса, спільного для бокової і горизонтальної ферм, складається із зусиль зумовлених відповідно вертикальними, горизонтальними і поздовжніми навантаженнями:

(стискання).

Зусилля визначаємо за допомогою лінії впливу в горизонтальній грані:

(стискання).

Зусилля визначаємо за формулою:

(стискання).

Остаточно:

Розноси і стояки бокових граней стріли сприймають тільки вертикальні навантаження.

Зусилля в розносі визначимо за допомогою лінії впливу

(розтягнення).

Зусилля в стояку визначаються за допомогою лінії впливу в боковій грані:

(стиснення).

Розноси і стояки горизонтальних граней сприймають лише горизонтальні навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли.

Зусилля в розносі визначаємо за допомогою лінії впливу в горизонтальній фермі:

7. Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень.

Верхній пояс. Площа перерізу вибираємо згідно за формулою:

де m=1 - коефіцієнт умов роботи для труб;

R=210 МПа=21 кН/см2 - розрахунковий опір матеріалу для сталі 20;

Вибираємо з таблиці сортаменту прокатних сталей [3] «Трубы стальные бесшовные гарячекатаные» (ГОСТ 8732-89) трубу: зовнішній діаметр

Dз=140 мм, товщина стінки S=11 мм, площа перерізу F=44,56 см2, радіус інерції і=4,58 см.

Нижній пояс. Найбільше стискуюче зусилля Sст в елементах даної групи дорівнює:

Необхідна площа перерізу:

де ? - коефіцієнт поздовжнього згину(попередньо береться для поясів 0,7 - 0,8);

m=1 - коефіцієнт умов роботи;

R=210 МПа=21 кН/см2 - розрахунковий опір матеріалу.

Вибираємо з таблиці сортаменту [4] два нерівнобоких кутника 110х70х8 мм(рис.5), для якого:

А=13,93 см2, imin=1,52 cм, Imin=32,31см4, iх=3,51 см,

Іx=171,54 см4, Iy=54,64 см4, іу=1,98см, xo=1,64 cм, yo=3,61 cм.

Для обраного перерізу проводимо перевірку напружень ? за формулою:

Гнучкість стержня:

де м - коефіцієнт зведення довжини (для поясів стріли м=1);

l - геометрична довжинастержня(l=2,5 м), що визначається , як відстань між центрами вузлів;

rmin - мінімальний радіус інерції перерізу:

Обчислимо Іу для всього перерізу:

Гнучкість пояса:

По таблиці коефіцієнтів поздовжнього згину ? знайдемо інтерполяцію:

Напруження:

?

Розкоси бокових і горизонтальних ферм.

Найбільше зусилля буде SВ3=-105,31 кН(стискання).

Необхідна площа перерізу:

Приймаємо: ?=0,6; м=1,0 (для труб), R=21кН/см2.

Тоді:

Із сортаменту [4] вибираємо трубу: Dз=70 мм, S=4 мм,

А=8,29 см2, і=2,36 см.

Усі розкоси і стійки бокової і горизонтальної ферм виготовляємо однаковими.

Перевіримо напруження:

Мінімальний радіус інерції перерізу для трубчастих стержнів обчислимо за наближеною формулою:

Знайдемо погонні жорсткості пояса іп і розкоса ір:

де

Коефіцієнт k1:

?2.

Відношення:

Значення м для розкоса знайдемо по табл. 2.2 [2]:

Гнучкість розкоса:

Коефіцієнтів поздовжнього згину ? (табл. 2.1, [2]):

Напруження:

?

Конструювання і розрахунок заданого вузла стріли.

Розрахунок вузлів зводиться до обчислення на міцніть зварних швів, що кріплять елементи решітки до верхнього пояса.

Визначимо необхідний катет шва за формулою:

де Sp - зусилля в привареному режимі;

- коефіцієнт форми шва, що залежить від технологіі зварювання ( при ручному і 1,0 при автоматичному зварюванні);

- розрахунковий опір кутового шва (приймаємо );

lш- довжина шва, яка при обтиску елементів решітки в площині, перепендикулярній до площини зєднувальних стержнів визначається за формулою:

У нашому випадку d1=140 мм, d2=70 мм. Тоді:

Стержень В3:

Катет шва:

Приймаємо

Стержень В1:

Катет шва:

Мінімальний катет шва становить 3 мм, тому приймаємо

Список використаної літератури:

1. Власов В.В. Будівельна механіка і металеві конструкції: Навч. посібник. - К.:Міістерство освіти і науки України, 1994. - 200с.

2. Власов В.В., Шемет І.О. Методичні вказівки та завдання до курсової роботи з дисципліни «Будівельна механіка і металоконструкції». - К., КДТУБА, 1996. - 28с.

3. Живейнов М.М., Карасев Г.И., Цвой И.Ю. Строительная механика и металлоконструкции строительных и дорожных машин: Учебн. пособие. - М.: Машиностроение, 1988. - 278 с.

4. Справочник по специальным работам «Монтаж стальных и сборных железобетонных конструкций» Под ред. Б.А. Хохлова. - М.: Стройиздат, 1970 - 906 с.