|
Чисельне інтегрування та наближення функцій поліномами вищого порядку
Чисельне інтегрування та наближення функцій поліномами вищого порядку
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний технологічний університет Кафедра ТМ та КТС Група ЗІМ 03-1т Курсова робота з інформатики на тему: «Чисельне інтегрування. НАБЛИЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ПОЛІНОМАМИ ВИЩОГО ПОРЯДКУ»ЖитомирЗмістЗавдання № 1. - Чисельне інтегрування. Формула трапецій та формула СімпсонаЗавдання № 2. - Знаходження коренів рівняння методом НьютонаЗавдання № 3,4. - Наближення функцій поліномами вищого порядкуЗавдання № 5. - Метод Ейлера. Модифікації метода ЕйлераЗавдання № 1Чисельне інтегрування. Формула трапецій та формула СімпсонаРозрахувати за допомогою формул трапецій та Сімпсона значення інтегралу від функції y=f(x)= a0+a1x+a2x2+a3x3+a 4x4+a5x5 з точністю до п'ятого знака. Визначити похибки розрахунків для різних значень n - e8 та e4Вихідні дані:|
Варіант | a0 | a1 | a2 | a3 | a4 | a5 | | 2 | 1 | 0.9 | 0.8 | 0.7 | 0.5 | 2.3 | | | Реалізація у MS Excel:Хід виконання: Визначений інтеграл чисельно рівний площі криволінійної трапеції, яка описується кривою y = f(x), віссю х та двома прямими, паралельними осі ординат x = a, x = b. Тому знаходження розв'язку інтеграла є визначення відповідної площі. Розіб'ємо відрізок [a, b] = [0, 1] на n=16 рівних елементарних трапецій із площами s. Величину D, що дорівнює основі кожної із елементарних трапецій, позначимо буквою h і називатимемо кроком квадратурної формули, який визначається з формули Таким чином, шукана формула трапецій має вигляд де cj = 1,2,2,2,….2,1. Для формули парабол (Сімпсона) замість двох прямолінійних трапецій розглядається одна трапеція, яка обмежена параболічною дугою Елементарна площа визначається інтегралом Враховуючи, що Отримаємо формулу парабол (Сімпсона) де cj = 1, 4, 2, 4, 2,…..2, 4, 1. У формулі трапецій n є довільним числом, у формулі Сімпсона воно повинно бути парним. Завдання № 2Знаходження коренів рівняння методом НьютонаВизначити всі дійсні корені поліному P(x)=a0+a1x+a2x2+a3x3 за допомогою методів Ньютона (дотичних) та методу „січних”. Результати розрахунків звести у таблицю. Вихідні дані: |
Варіант | a0 | a1 | a2 | a3 | | 2 | 1,3 | -7 | -4 | -4 | | |
Реалізація у MS Excel: Хід виконання: 1. Будуємо графік заданої функції та визначаємо з нього приблизне значення кореня х0 ? 0,17 2. Проводимо уточнення коренів за методом Ньютона та січних з точністю e=10-5 . В розрахунках наближене значення похідної знаходиться за формулою: При уточненні коренів рівняння методом Ньютона користуємось наступними формулами: Чергове k-е наближення: В якості малої величини беремо задану точність обчислень , тоді розрахункова формула має вигляд: При уточненні коренів рівняння методом січних користуємось наступними формулами: Для першого наближення: Для подальших наближень: Завдання № 3,4Наближення функцій поліномами вищого порядкуФункція y=f(x) задана таблицею значень у точках . Використовуючи метод найменших квадратів (МНК), знайти многочлен найменшого середньоквадратичного наближення оптимальної степені m=m*. За оптимальне значення m* прийняти ту степінь многочлена, починаючи з якої величина стабілізується або починає зростати. Вихідні дані: |
Варіант 2 | | x | 0 | 0,375 | 0,563 | 0,75 | 1,125 | 1,313 | 1,5 | 1,690 | 1,875 | 2,063 | 2,25 | 2,438 | 2,625 | 2,813 | 3 | | y | 4.568 | 3,365 | 2,810 | 2,624 | 0,674 | 0,557 | 0,384 | -0,556 | -1,44 | -1,696 | -1,91 | -2,819 | -3,625 | -3,941 | -4,367 | | |
Хід виконання: 1. Задаємо вектори x та y вихідних даних. 2. Використовуючи метод найменших квадратів, знаходимо многочлени Pm, m = 0,1,2... Розраховуємо відповідні їм значення . 3. Будуємо гістограму залежності від m, на основі якої вибратємо оптимальну степінь m* многочлена найкращого середньоквадратичного наближення. 4. На одному графіку будуємо многочлени Pm, m = 0,1,2,..., m*, і точковий графік вихідної функції. Реалізація у MS Excel: Визначаємо матрицю Х як суму відповідних хі у відповідних степенях та уі*хіj За допомогою отриманих даних, будуємо, для полінома кожної степені, відповідну матрицю Х: Визначаємо обернені матриці Х-1 до відповідних матриць Х, використовуючи вбудовану функцію Excel МОБР(....). Визначаємо коефіцієнти відповідних поліномів, для чого визначаємо добуток матриць Х-1 та B, використовуючи вбудовану функцію МУМНОЖ(....). Використовуючи визначені коефіцієнти поліномів аі, визначаємо значення даних поліномів у кожній точці хі. Будуємо графік отриманих поліномів та вихідних даних: вихідні дані - точковий графік, розрахункові дані - лініями різного типу. Визначаємо величину для кожного полінома та будуємо гістограму: Вже по побудованій гістограмі можна робити висновки про оптимальність степені полінома для апроксимації вихідних даних (мінімальне значення , але визначимо мінімум за допомогою функції МИН(...) . І по отриманому значенню робимо висновок про оптимальну степінь апроксимуючої функції Завдання № 5Метод Ейлера. Модифікації метода ЕйлераВикористовуючи метод Ейлера, скласти на відрізку [а, b] таблицю значень інтегралу диференційного рівняння y' = f (x, y), що задовольняє початковим умовам (x0, y0), вибираючи крок інтегрування h, де y(xi+h)=y(xi)+h·y'(xi) Розв'язати попереднє диференційне рівняння y' =f(x, y) вдосконаленим методом ломаних та вдосконаленим методом Ейлера-Коші. Вихідні дані: |
Варіант | h | [a, b] | (x0, y0) | | | 2 | 0,2 | [0;1] | (0;1) | | | |
Реалізація у MS Excel: Графіки розрахованих даних:
|
|